ОСТАННІ НОВИНИ:

Наталія Ван Доеверен: Мою посаду вже давно продали, залишилося придумати, як усунути мене

Фото: portal.lviv.ua

Правоохоронні органи Львівщини за останні півроку не раз рапортували про гучні затримання корупціонерів, зокрема хабарників. Однак справи з дійсно гучними іменами та сумами безрезультатно розслідують роками і далі за внесення багатотисячних, а подекуди мільйонних застав справа не доходить.

Водночас правоохоронці почали справжнє полювання на відьом - кримінальні провадження проти відомих лікарів, справи яких за лічені місяці передають до суду, незважаючи на кричущі прорахунки слідства, безпідставність обвинувачень та банальну відсутність доказів. Кому і для чого це вигідно? Про це кореспондент Leopolis.newsпоспілкувався з фігурантом такої справи, заступником головного лікаря Львівської обласної клінічної лікарні Наталією Ван Доеверен, яку було затримано нібито за вимаганням хабара у свого пацієнта.

Як відбулося ваше затримання?

Днем затримання був понеділок, 28 листопада. За підозрою, яку мені вручили під час затримання, 17 листопада, близько 13:00, я зустрічалася з хабародавцем - Галиною Чаплею, в якої я нібито вимагала 6000 гривень за госпіталізацію пацієнта, який нібито є її троюрідним братом. Згідно з тим, що було написано в підозрі, гроші я вимагала не напряму, а через посередника.

У повідомленні про підозру у скоєнні злочину ситуацію описано так: того дня, 17 листопада, у мене було багато пацієнтів, ця особа (Галина Чапля - авт.) дочекалася, поки всі підуть, і зайшла в мій кабінет. Там вона розповіла історію про хворого брата, після цього я покликала жінку на ім'я Леся Володимирівна, яка вивела її (Галину Чаплю - авт.) з мого кабінету в коридор, де повідомила їй, що потрібно привозити пацієнта і гроші за госпіталізацію. Пояснила це тим, що в моєму кабінеті є камери і я не можу напряму сказати про це.

Ви знали ту жінку, яка нібито принесла вам хабар?

Цю особу (Галину Чаплю - авт.) я не знала і вперше її побачила лише в день затримання - 28 листопада, коли вона намагалася підкинути мені гроші.

Хто в цій ситуації Леся Володимирівна?

Це так було написано в підозрі. Наскільки я розумію, це ще один заступник головного лікаря з питань медсестер. Пізніше я нарахувала, що в нашій лікарні працюють три особи з таким іменем та по батькові. Крім того, у свідченнях «хабародавця» Леся Володимирівна фігурувала як «жінка в шубі».

Як ви сприйняли цю подію і що зробили, щоб захистити себе?

Для мене це однозначно було шоком. Коли я вийшла під заставу, то почала згадувати та відтворювати в пам'яті події, які сталися злощасного 17 листопада. Для цього 1 грудня з адвокатом прийшла у свій кабінет забрати відеореєстратор. Коли ми почали переглядати запис, то помітили, що його частину було видалено. Мій колишній (або ще теперішній шеф) Михайло Гичка покликав до себе мого брата й розповів йому, що в мій кабінет, коли я була відсутня, хтось проникав. Про це Михайлові Михайловичу сказала прибиральниця. Упевнена, він знав, що я намагатимуся взяти відеозапис, частину якого вже було знищено, тобто в такий спосіб намагався забезпечити собі алібі. Не сумніваюся, що Михайло Гичка сам відчинив правоохоронцям двері. У таких ситуаціях кажуть: на злодієві шапка горить.

Хіба вилучення записів поліцією не було частиною слідчих дій?

Ні, і це дуже дивно. Вперше ці записи намагалася забрати я, щоб використати їх у суді як доказ, що мене не було того дня на робочому місці. Я чомусь упевнена, що їм і не були потрібні записи, адже з самого початку все було заплановано, все мало «склеїтись» і потрапити якнайшвидше до суду. Вони не сподівалися, що я чинитиму опір.

Що ви побачили на цих записах?

Хоча частину записів було стерто, все ж таки подивилася, що відбувалося 17 листопада. І тут я побачила найцікавіше, адже того дня мене не було на робочому місці. Глянула у свій записник і згадала, що того дня я була на Міжнародному бізнес-форумі з питань медичного туризму в «Древньому граді» (готель на виїзді зі Львова, поблизу Дублян - авт.). Я фізично не могла вимагати гроші в цієї громадянки, тим паче зустрічатися з нею.

Що ви робили на тому заході, хто це може підтвердити?

На тому форумі я була спікером. Загалом не дуже хотіла туди їхати, адже мало що знаю про медичний туризм, але там було багато закордонних гостей, представники Міністерства соціальної політики, МОЗу, Міністерства регіонального розвитку, кількох ОДА, голови політичних партій. Зваживши на це, отримавши запрошення на таку поважну подію, я поїхала. Там у мене була презентація, було зроблено безліч фото, які підтверджують мою присутність. Присутні там люди можуть підтвердити мою участь.

У вас були безапеляційні докази, що підтверджують фабрикування справи проти вас. Як ви діяли в цій ситуації?

Разом з адвокатами, озброївшись цим відео та фактом присутності на цій події, ми написали скаргу у Львівську обласну прокуратуру. В ній ішлося, що це фальсифікація злочину, і попросили прокуратуру закрити справу через відсутність складу злочину. Справу було кваліфіковано за статтею 368 КК України, частина 3, тобто «отримання неправомірної вигоди з вимаганням». Оскільки відео доводить, що факту вимагання не могло бути, як і, відповідно, одержання цього хабара, справу потрібно закрити. Я клопотала про те, щоб проти правоохоронців було відкрито справу за статтею 370 КК України, бо вони імітували злочин з елементами фальсифікації.

На цьому можна було ставити крапку, але…

Дійсно, закриття справи мало б стати логічним завершенням, але прокуратура фактично призначила нову дату злочину - 18 листопада. Щодо справи проти правоохоронців, то вони відмовилися порушувати її. Пізніше прокуратура через нібито неефективність розслідування управлінням боротьби з економічними злочинами ГУ Нацполіції у Львівській області забрала собі цю справу. Але насправді справу забрали для показника, тому що були впевнені, що «упакують» її в суд до кінця року і в графі «тяжкі злочини» стоятиме галочка.

Що було потім?

Після цього ми подали скаргу в Галицький районний суд щодо бездіяльності львівської прокуратури. Однак суддя Лялюк винесла просто «геніальне» рішення, зазначивши, що підстав для порушення кримінальної справи проти слідчих, які вели мою справу, немає.

Ви не здались і звернулися до Генеральної прокуратури. Яка була реакція там?

Опускати руки ми не мали наміру. Написали ще одну скаргу, у Генеральну прокуратуру, яка спочатку відмовила у відкритті кримінального провадження проти слідчих, але після рішення Печерського районного суду Києва, яке зобов'язало генпрокурора порушити таке кримінальне провадження, справа зрушила з мертвої точки. Але я впевнена, що прокуратура зробить усе можливе, аби це кримінальне провадження «заглухло».

Стає очевидним факт зловмисного переслідування. Кому й чому це вигідно?

Усе це пов'язано винятково з моєю професійною діяльністю. Початком цієї історії вважаю погрози на мою адресу, через які я неодноразово писала звернення до прокуратури Львівської області, з травня 2015 року. Трактую їх як пов'язані з моєю професійною діяльністю на посаді заступника головного лікаря Львівської обласної клінічної лікарні. У цих погрозах ішлося про те, щоб я, буквально, забралася з посади заступника лікаря. Наскільки мені відомо, головний лікар (Михайло Гичка - авт.) уже давно її продав, і йому залишилося придумати, як це зреалізувати.

Прокуратура реагувала на скарги?

Незважаючи на мої заяви, прокуратура жодного разу не порушила кримінальну справу. Крім того, в заяві до прокуратури я зазначила й досі так вважаю, що погрози проти мене було спрямовано на те, щоб я змінила свою позицію щодо меморандуму з міжнародною організацією «Government and Integrity» про впровадження принципів прозорості та публічності у функціонуванні Львівської обласної клінічної лікарні.

Що робить ця організація?

Вона здійснює антикорупційні заходи та впроваджує прозорість у закупівлях закладів охорони здоров'я та інших.

У такому разі можна провести аналогію з теперішнім керівником МОЗу Уляною Супрун. Ви припускаєте, що порушена кримінальна справа може бути цькуванням за ваші наміри розірвати давні корупційні схеми в лікарні?

Абсолютно правильно. Ймовірно, Гичка був проти підписання цього меморандуму, саме тому я від імені лікарні його підписала. Грубо кажучи, я вже знала, що рано чи пізно станеться те, що сталося.

Чому ви підписали цей меморандум?

Бюджет лікарні доволі великий, співпраця з міжнародними організаціями могла б суттєво знизити всі потенційні корупційні ризики, які виникали під час закупівель. Фактично мене «замочили» за відділення гемодіалізу, щоб я туди не пхалася і не заважала по-тихому дерибанити кошти компанією «Fresenius», договір про співпрацю з якою підписав тодішній губернатор Львівщини Сало, якого призначив на цю посаду Янукович. Бюджет лише програми гемодіалізу становив близько 100 млн грн, закуплені за ці кошти засоби медичного призначення використовують виключно для цієї процедури.

А як саме відбувається процес закупівель і розподіл коштів у ЛОКЛ?

У лікарні функціонує тендерний комітет, головою якого є заступник головного лікаря з економічних питань Роман Бакай - повністю підконтрольна Гичці людина, яка разом з ним і прийшла на цю посаду.

Ви входите в цей тендерний комітет?

Ні, хоча не раз намагалася потрапити туди. В цьому тендерному комітеті не було жодного члена з вищою медичною освітою. За цим фактом написала кілька службових записок, адже підставою моїх хвилювань стало те, що не медик не має фахового уявлення про якість, кількість та потребу у виробах медичного призначення. Фактично для мене, як і для всієї лікарні, було таємницею, хто входив у цей тендерний комітет. За це питання можна було отримати по шапці. Наскільки мені відомо, туди не входить ніхто з лікарського персоналу. Крім Бакая, там лише кілька осіб з економічної частини та провізор лікарні. Я неодноразово намагалася потрапити туди, адже знала, що у всі роки функціонування лікарні до складу тендерного комітету завжди входив заступник з медичної частини. Оскільки здебільшого головним лікарем був якийсь депутат, то, наприклад, моя попередниця на посаді заступника лікаря 13 років очолювала тендерний комітет.

Який бюджет лікарні загалом?

Близько 150 млн грн витрачали на функціонування всіх відділень лікарні, яка приймала до 40 тисяч пацієнтів на рік. На хворих, які потребували гемодіалізу, було передбачено 100 млн. Здебільшого ці кошти надходять завдяки обласній програмі ниркової терапії, яку реалізовують з 2005 року в ЛОКЛ.

Можна сказати, що завідувач відділення гемодіалізу Оксана Русин, безумовно, є частиною цієї злочинної корупційної схеми. Вона пише технічну документацію, специфікацію на закупівлю, відповідно, там відмивають найбільші суми. Тому для реалізації імітації злочину задля усунення мене з посади й було вибрано відділення гемодіалізу. Позаяк завідувач відділення Русин брала активну участь в організації цього злочину правоохоронними органами, була медичним режисером реалізації сценарію і тепер активно дає свідчення на підтримку цього міфу.

Перше кримінальне провадження не вдалося реалізувати так, як цього хотілося правоохоронцям. Звідки виникли інші два?

Знайшлися ще дві людини, які нібито передавали мені хабарі. Хочу наголосити, що обидва ці кримінальні провадження було зареєстровано в один день, буквально в одну хвилину. Один з хабародавців - це Дмитро Бадьора, батько якого все життя працював у ЛОКЛ. Коли побачили, що перша справа «не клеїться», то головний лікар бігав по лікарні, шукаючи когось, щоб мене дискредитувати. В хід ішли будь-які методи: погрози, прохання, пропозиції щодо підвищення.

Як ваші колеги поставилися до порушення кримінальної справи і ситуації загалом?

Мене дуже багато людей підтримало. Хоча мої колеги мають певний острах відкрито висловлювати підтримку, адже в медицині порушити справу проти будь-якого лікаря - п'ятихвилинне діло.

Ви згадували, що вашу посаду було продано. Кому?

Омельян Синенький. Його матір багато років працювала завідувачем відділення ревматології. Коли Гичка став головним лікарем, то пообіцяв йому, що через півроку він стане заступником. Схема цього призначення виглядала так: його матір поступається йому посадою завідувача відділення, звідки його і призначають заступником з медичної частини. Сталося не так, як їм гадалося: на цю посаду було призначено мене за погодженням з департаментом охорони здоров'я ЛОДА. Хоча моє призначення супроводжував значний опір з боку Гички.

Тепер, після мого відсторонення, Синенький виконує мої обов'язки, хоча щороку ми подаємо кадровий резерв, тобто перелік тих осіб, які можуть замінити когось з керівництва на посаді в разі відсутності. Таким моїм резервом були Ірина Шабанова та Ярослав Борівський. Останній, наскільки я пам'ятаю, завжди підміняв мене. Свого часу Гичка дуже просив внести Синенького до кадрового резерву, не підозрюючи тоді нічого, я це зробила.

Розмовляв Назар ПРИТУЛА, Leopolis.news


ОСТАННІ НОВИНИ:

РЕКЛАМА

Засновник газети: ПЕРША УКРАЇНСЬКА Незалежості МЕДІА ПЛАТФОРМА (с) 2014 "Камі з Перця"